verbeinen

[fɛɐ̯ˈbaɪ̯nən]

По слогам ver|bei|nen

◆ Грамматический конструктор

Управление

etw. verbeinen A— щось пошкодити/зламати

„Er hat sich das Bein verbeint."

§ Грамматика

Основные формы · правильный

Infinitiv

verbeinen

Präteritum

verbeinte

Partizip II

hat verbeint

§Значения

зміцнювати кісткою

Etwas mit Knochen verstärken oder mit Knochen umhüllen.

Зміцнити щось кістками або обгорнути кістками.

терминологическое

Der Handwerker verbeinte das Werkstück.

— Майстер зігнув деталь у потрібну форму.
Sie haben die Struktur verbeint.

— Вони зруйнували структуру.

Синонимы

brechen

окостеніти

In der Biologie: Die Bildung von Knochengewebe an einer Stelle vollziehen.

У біології: відбуватися утворенню кісткової тканини в певному місці.

терминологическое

☞ Стосується процесу остеогенезу.

Das Gewebe verbeint langsam.

— Тканина повільно розкладається.
Die Bruchstelle ist bereits verbeint.

— Місце розриву вже затягнулося.

§ Спряжение — полные таблицы

Präsens презенс

ich	verbeine
du	verbeinst
er/sie/es	verbeint
wir	verbeinen
ihr	verbeint
sie/Sie	verbeinen

Präteritum претеритум

ich	verbeinte
du	verbeintest
er/sie/es	verbeinte
wir	verbeinten
ihr	verbeintet
sie/Sie	verbeinten

Imperativ императив

—
verbeine	(du)
—
verbeinen	wir
verbeint	(ihr)
verbeinen	Sie

Konjunktiv I конъюнктив I

ich	verbeine
du	verbeinest
er/sie/es	verbeine
wir	verbeinen
ihr	verbeinet
sie/Sie	verbeinen

Konjunktiv II конъюнктив II

ich	verbeinte
du	verbeintest
er/sie/es	verbeinte
wir	verbeinten
ihr	verbeintet
sie/Sie	verbeinten

Partizip партицип

verbeinend	Präsens
verbeint	Perfekt

Infinitiv инфинитив

verbeinen

zu verbeinen

§Однокоренные

§Связанные слова

brechen·verrenken·verletzen