проклятий
Verflucht oder mit einem Fluch belegt; jemandem oder etwas mit tiefem Groll begegnet.
Проклятий або під впливом прокляття; ставиться до когось чи чогось з глибокою злістю.
☞ Часто вживається в літературних або дещо застарілих контекстах.
-
Dieses vermaledeite Schicksal hat mich wieder einmal betrogen.— Ця проклята доля знову мене обдурила.
-
Er verfluchte das vermaledeite Gerät, das nicht funktionierte.— Він проклинав цей проклятий пристрій, який не працював.
-
Das ist doch vermaledeit!— Це ж прокляття!
Антонимы