vermötzen

[fɛɐ̯ˈmœt͡sn̩]

По слогам ver|möt|zen

◆ Грамматический конструктор

Управление

etw. vermötzen A— щось зруйнувати/пошкодити

„Die Säure vermötzte das Metall."

§ Грамматика

Основные формы · правильный

Infinitiv

vermötzen

Präteritum

vermötzte

Partizip II

hat vermötzt

§Значения

пліснявіти, гнити

Etwas mit Schimmel oder Fäulnis befallen oder durch Verderb unbrauchbar machen.

Спричинити появу плісняви або гниття на чому-небудь, або зробити щось непридатним через псування.

нейтральное

Синонимы

спотворювати, псувати

In einem übertragenen Sinne: Etwas durch schlechte Qualität oder Verfall geistig oder moralisch verderben.

У переносному значенні: щось морально чи духовно зіпсувати через погану якість або занепад.

возвышенное

☞ Рідко вживається в метафоричному значенні.

Sein Geist wurde durch den Hass vermötzt.

— Його дух був спотворений ненавистю.

§ Спряжение — полные таблицы

Präsens презенс

Präteritum претеритум

Imperativ императив

Konjunktiv I конъюнктив I

Konjunktiv II конъюнктив II

Partizip партицип

vermötzend	Präsens
vermötzt	Perfekt

Infinitiv инфинитив

vermötzen

zu vermötzen

§Связанные слова