неспокійний, збуджений
Unruhig, nervös oder aufgewühlt in der Stimmung.
Неспокійний, нервовий або збуджений за настроєм.
☞ Часто використовується для позначення внутрішнього неспокою.
-
Er wirkt heute besonders wuschig.— Сьогодні він виглядає особливо розмитим.
-
Die wuschige Stimmung im Raum war spürbar.— У приміщенні відчувалася приємна атмосфера.
-
Warum bist du so wuschig?— Чому ти такий розгублений?