право відмовитися від свідчень
Das rechtliche Privileg einer Person, vor einer Behörde oder einem Gericht nicht zu einer Beschuldigung auszusagen.
Правова привілегія особи не давати свідчень щодо себе перед органом влади або судом.
-
Der Angeklagte machte von seinem Aussageverweigerungsrecht Gebrauch.— Підсудний скористався своїм правом відмовитися від дачі показань.
-
Ein Anwalt erklärte die Bedeutung des Aussageverweigerungsrechts.— Адвокат пояснив значення права відмовитися від дачі показань.
-
Das Aussageverweigerungsrecht ist ein wichtiges Element der Rechtsstaatlichkeit.— Право відмовитися від дачі показань є важливим елементом правової держави.