відповідач у зустрічному позові
Eine Person, die in einem Prozess gegen den ursprünglichen Kläger vorgeht, meist durch eine Widerklage.
Особа, яка виступає в процесі проти початкового позивача, зазвичай шляхом подання зустрічного позову.
-
Der Gegenkläger muss seine Ansprüche rechtlich begründen.— Відповідач повинен юридично обґрунтувати свої вимоги.
-
Das Gericht hörte die Argumente des Gegenklägers sorgfältig an.— Суд уважно вислухав аргументи відповідача.
-
Als Gegenkläger erhob er eine Forderung auf Schadensersatz.— Як позивач у зустрічному позові, він вимагав відшкодування збитків.
Синонимы