начальник генерального штабу
Der höchste militärische Beamte oder Offizier, der den Stab eines Heeres oder einer Armee leitet.
Найвищий військовий чиновник або офіцер, який керує штабом армії чи війська.
-
Der Generalstabschef gab die neuen Befehle bekannt.— Начальник штабу оголосив нові накази.
-
Die Entscheidung des Generalstabschefs war endgültig.— Рішення начальника Генерального штабу було остаточним.
-
Er wurde zum Generalstabschef ernannt.— Його призначили начальником генерального штабу.
Синонимы