Grundfreiheit

свобода володіння землею, свобода одноосібного володіння землею

Ein historisches Recht auf Landbesitz oder die Freiheit, Land ohne fremde Herrschaft zu bewirtschaften.

Історичне право на володіння землею або свобода обробляти землю без чужого панування.

терминологическое

☞ Стосується переважно середньовічних або ранньомодерних правових відносин.

Der Adelige kämpfte um seine alte Grundfreiheit.

— Шляхтич боровся за свою давню свободу.
Die Bauern forderten die Rückkehr zu ihrer alten Grundfreiheit.

— Селяни вимагали повернення до своєї колишньої основної свободи.

Синонимы

основна свобода

Die grundlegende Freiheit eines Individuums oder einer Gruppe gegenüber staatlicher oder gesellschaftlicher Macht.

Основна свобода індивіда або групи щодо державної чи суспільної влади.

возвышенное

Die Grundfreiheit des Menschen ist unantastbar.

— Основна свобода людини є непорушною.
Sie forderten die volle Grundfreiheit ihrer Bürger.

— Вони вимагали повної свободи для своїх громадян.