Haftunfähigkeit

нездатність (несення відповідальності)

Der rechtliche Zustand, in dem eine Person nicht in der Lage ist, für ihre Handlungen oder Schulden einzustehen.

Правовий стан, за якого особа не здатна нести відповідальність за свої дії чи борги.

терминологическое

Die Haftunfähigkeit des Schuldners wurde gerichtlich festgestellt.

— Неможливість утримання боржника була встановлена судом.
Wegen seiner Haftunfähigkeit konnte die Forderung nicht beigetrieben werden.

— Через нездатність боржника утримуватися під вартою вимогу не вдалося стягнути.

неможливість утримання під вартою

Die Unfähigkeit einer Person, physisch oder psychisch in Haft genommen zu werden.

Нездатність особи бути фізично чи психічно ув’язненою.

терминологическое

Der schwere Gesundheitszustand führte zu einer vorübergehenden Haftunfähigkeit.

— Важкий стан здоров’я призвів до тимчасової нездатності відбувати ув’язнення.
Die Anwälte argumentierten mit der Haftunfähigkeit des Klienten.

— Адвокати посилалися на неспроможність клієнта утримуватися під вартою.