гетерономія
Zustand, in dem die Handlungen oder Entscheidungen einer Person durch äußere Einflüsse oder fremde Gesetze bestimmt werden.
Стан, у якому дії чи рішення особи визначаються зовнішніми впливами або чужими законами.
☞ Вживається переважно в філософії та етиці.
-
Die Heteronomie des Willens führt zu moralischen Problemen.— Гетерономія волі призводить до моральних проблем.
-
In der Heteronomie folgt der Mensch nur fremden Regeln.— При гетерономії людина дотримується лише чужих правил.
Синонимы
Антонимы