Hörige — WBuch

кріпак, залежний селянин

Eine Person, die in einem Abhängigkeitsverhältnis zu einem Grundherrn steht und an dessen Land gebunden ist.

Особа, яка перебуває у залежних стосунках від землевласника та прив’язана до його землі.

терминологическое

☞ Історичний термін з феодальної системи.

Die Hörigen mussten Abgaben an den Grundherrn leisten.

— Кріпаки зобов’язані були сплачувати данину пану.
Viele Hörige lebten unter sehr harten Bedingungen.

— Багато кріпаків жили в дуже важких умовах.

Синонимы

залежні, піддані

Personen, die einer Bindung oder Unterordnung unter eine andere Person oder Institution unterliegen.

Особи, які перебувають у залежності або підпорядкуванні іншій особі чи установі.

возвышенное

Er betrachtete die Hörigen seiner Ideologie mit Stolz.

— Він з гордістю дивився на прихильників своєї ідеології.