Существительное Частотностьtop-25k+CEFR C2
der

Invalide

[ɪnvalˈiːdə]
По слогам in|va|li|de
§ Грамматика
Genitiv
des Invaliden
Plural
die Invaliden
§Значения
інвалід
Eine Person, die aufgrund einer körperlichen oder geistigen Behinderung oder Krankheit nicht mehr arbeitsfähig ist.
Особа, яка через фізичну чи розумову ваду або хворобу більше не здатна працювати.
нейтральное
☞ Застарілий термін, який сьогодні часто сприймається як образливий.
  1. Der Invalide erhielt eine staatliche Rente.
    — Інвалід отримував державну пенсію.
  2. Er pflegte einen alten Invaliden zu besuchen.
    — Він звик навідувати старого інваліда.
військовий інвалід
Ein Begriff für einen Kriegsveteran, der durch Kampfhandlungen körperlich geschädigt wurde.
Термін, що позначає ветерана війни, який зазнав фізичних ушкоджень внаслідок бойових дій.
возвышенное
☞ Історичний контекст.
  1. Viele Invaliden kehrten aus dem Krieg zurück.
    — Багато інвалідів повернулися з війни.
  2. Die Ehrung der Invaliden fand im Park statt.
    — Церемонія вшанування інвалідів відбулася в парку.
§Однокоренные
§Связанные слова
Прилагательное Частотностьtop-25k+CEFR C1

invalide

[ɪnvaˈliːdə]
По слогам in|va|li|de
§ Грамматика
Сравнение · правильный
Positiv
invalide
Komparativ
invalider
Superlativ
am invalidesten
§Значения
недійсний, порожній
Nicht mehr gültig oder rechtlich nicht mehr wirksam.
Більше не чинне або юридично не дієве.
нейтральное терминологическое
☞ Часто вживається в юридичному або технічному контексті.
  1. Der Pass ist leider invalide.
    — На жаль, цей паспорт є недійсним.
  2. Diese Argumente sind in diesem Kontext invalide.
    — Ці аргументи є недійсними в цьому контексті.
Синонимы
Антонимы
нездатний, інвалід
Körperlich oder geistig beeinträchtigt; nicht mehr in der Lage, voll funktionsfähig zu sein.
Фізично або розумово порушений; більше не здатний повноцінно функціонувати.
возвышенное
☞ Застаріле або дуже формальне; у сучасній мові частіше вживаються слова «обмежено здатний до дій» або «слабкий/немічний».
  1. Der invalide Mann konnte nicht mehr alleine gehen.
    — Цей інвалід більше не міг ходити самостійно.
  2. Sie wurde im Alter invalide.
    — У похилому віці вона стала інвалідкою.
Синонимы
Антонимы
§Однокоренные
§Связанные слова

Сообщить об ошибке