конфіскація
Die staatliche oder behördliche Einziehung von Eigentum oder Gegenständen.
Державне або уповноваженими органами вилучення майна чи предметів.
-
Die Konfiskation des Vermögens erfolgte nach dem Urteil.— Конфіскація майна відбулася після винесення рішення.
-
Er wehrte sich gegen die drohende Konfiskation.— Він чинив опір загрозливій конфіскації.
Синонимы