Мелітіанин
Ein Anhänger der melitianischen Lehre oder einer bestimmten christlichen Strömung im antiken Kontext.
Прихильник мелітіанського вчення або певної християнської течії в античному контексті.
☞ Стосується певної історичної або теологічної групи.
-
Die Gruppe der Melitianer war in der Spätantike präsent.— Група мелітіан була присутня в пізню античність.
-
Man untersuchte die Lehren der Melitianer sehr genau.— Вчення мелітіан вивчали дуже ретельно.