Menschenräuber

викрадач людей

Eine Person, die Menschen gewaltsam entführt oder raubt.

Особа, яка насильницьки викрадає або захоплює людей.

нейтральное

Die Polizei suchte den gefährlichen Menschenräuber.

— Поліція шукала небезпечного викрадача людей.
Ein Menschenräuber wurde gestern im Wald gefasst.

— Вчора в лісі спіймали похитуна.

Синонимы

чудовисько, безжальна людина

Eine metaphorische Bezeichnung für eine sehr gefährliche oder grausame Person oder ein Wesen.

Метафоричне позначення для дуже небезпечної або жорстокої людини чи істоти.

возвышенное

☞ Часто вживається в літературних або драматичних контекстах.

Er galt in den Legenden als ein grauenhafter Menschenräuber.

— У легендах його вважали жахливим похитувачем людей.
Solche Menschenräuber kennen keine Gnade.

— Такі похитувачі людей не знають милосердя.