табу на їжу
Ein Verbot oder eine soziale Regel, die das Essen bestimmter Lebensmittel untersagt.
Заборона або соціальне правило, яке забороняє споживання певних продуктів харчування.
-
In dieser Kultur ist das Schweinefleisch ein strenges Nahrungstabu.— У цій культурі свинина є суворим продуктовим табу.
-
Die Forscher untersuchten die Ursprünge des Nahrungstabus.— Дослідники вивчали походження харчових табу.
-
Ein Nahrungstabu kann tief in der religiösen Tradition verwurzelt sein.— Табу на певні продукти харчування може мати глибоке коріння в релігійній традиції.