номерний рахунок
Ein Bankkonto, das nicht auf einen Namen, sondern auf eine Identifikationsnummer lautet.
Банківський рахунок, який зареєстрований не на ім’я, а на ідентифікаційний номер.
☞ У Швейцарії поширений термін для позначення анонімізованого облікового запису.
-
Er eröffnete ein diskretes Nummernkonto bei der Bank.— Він відкрив у банку дискретний рахунок з номером.
-
Die Transaktionen auf dem Nummernkonto blieben geheim.— Транзакції на рахунку з номером залишалися таємницею.
-
Ein Nummernkonto bietet einen gewissen Schutz der Privatsphäre.— Номерний рахунок забезпечує певний рівень захисту приватності.