Opferhandlung

жертвоприношення, ритуальна жертва

Ein ritueller Akt, bei dem ein Opfer dargebracht wird, um eine Gottheit oder ein übernatürliches Wesen zu besänftigen.

Ритуальний акт, під час якого приноситься жертва для задобрення божества або надприродної істоти.

нейтральное терминологическое

☞ Часто вживається в релігійних або антропологічних контекстах.

Die Priester vollzogen die heilige Opferhandlung am Altar.

— Священики здійснювали священний обряд жертвоприношення біля вівтаря.
Jede Opferhandlung folgte einem strengen, alten Ritus.

— Кожна жертвоприносна церемонія відбувалася за суворим, давнім ритуалом.

Синонимы

акт самопожертви

Eine Handlung, die aus Selbstaufopferung oder großzügiger Selbstlosigkeit gegenüber anderen geschieht.

Дія, яка здійснюється з самопожертвою або великодушною безкорисливістю щодо інших.

возвышенное

Seine Opferhandlung für die Gemeinschaft wurde hoch geschätzt.

— Його самопожертва заради спільноти була високо оцінена.
Sie betrachtete seine Tat als eine reine Opferhandlung.

— Вона вважала його вчинок чистим актом самопожертви.