Ordinarius — WBuch

звичайний професор, ординаріус

Ein Professor, der eine reguläre Professur innehat und meist den Lehrstuhl besetzt.

Професор, який обіймає штатну професорську посаду та зазвичай очолює кафедру.

терминологическое

Er wurde gestern zum Ordinarius ernannt.

— Вчора його призначили ординаріусом.
Die Ordinarien diskutierten die neue Studienordnung.

— Професори обговорювали новий навчальний план.

Синонимы

Антонимы

ординарій, член ордену

Ein Mitglied des Ordens oder eine Person mit einer festen kirchlichen Stellung.

Член ордену або особа, яка має постійне церковне становище.

возвышенное

Der Ordinarius nahm an der Zeremonie teil.

— Ординаріус взяв участь у церемонії.