плебей
Ein freier Bürger im antiken Rom, der nicht zum Patrizierstand gehörte.
Вільний громадянин у стародавньому Римі, який не належав до стану патриціїв.
-
Der Plebejer kämpfte für seine politischen Rechte.— Плебей боровся за свої політичні права.
-
Viele Plebejer besaßen in Rom kein Land.— Багато плебеїв у Римі не мали жодної землі.
Антонимы