Rabauke — WBuch

негідник, неслух, ледар

Ein ungezogenes, wildes oder freches Kind oder ein junger Mensch, der sich nicht an Regeln hält.

Невихована, дика або нахабна дитина або молода людина, яка не дотримується правил.

разговорное

Der kleine Rabauke hat die Blumen im Garten umgepflanzt.

— Цей маленький неслух перевсадив квіти в саду.
Sein Sohn ist ein richtiger kleiner Rabauke.

— Його син — справжній маленький неслух.

Синонимы

неслух, бешкетник, дикий чоловік

Ein rücksichtsloser oder wilder Mensch, der oft Unfug treibt oder Grenzen überschreitet.

Безтурботна або дика людина, яка часто чинить безлад чи порушує межі.

разговорное

Er ist ein wilder Rabauke, der keine Regeln akzeptiert.

— Він дикий неслухняник, який не визнає жодних правил.
Die Leute nannten ihn einen ungestümen Rabauken.

— Люди називали його нестримним хуліганом.