реституція, право на повернення
Ein Begriff aus der Rechtswissenschaft, der sich auf die Rückabwicklung oder den Rücksetzungsanspruch bezieht.
Термін з юриспруденції, який стосується скасування дії або вимоги про відновлення попереднього стану.
-
Der Anwalt prüft die Ansprüche aus dem Resetarits.— Адвокат перевіряє вимоги, викладені в документі Резетаріца.
-
Die Forderung auf Resetarits wurde vor Gericht abgelehnt.— Вимогу Резетаріца було відхилено в суді.
Синонимы