самокатування, аскетизм
Die bewusste Zufügung von Schmerz oder Entbehrung zur geistigen oder religiösen Läuterung.
Свідоме завдання болю або позбавлень з метою духовного чи релігійного очищення.
-
Die Mönche praktizierten strenge Selbstkasteiung.— Ченці практикували суворе самумертування.
-
Durch Selbstkasteiung suchte er die Nähe zu Gott.— Через самокатування він прагнув наблизитися до Бога.
Синонимы