Stadtgottheit

міська богиня

Eine Gottheit oder ein göttliches Wesen, das speziell mit einer bestimmten Stadt verbunden ist.

Божество або божественна істота, яка безпосередньо пов’язана з певним містом.

нейтральное

Die antike Stadtgottheit wurde in einem prachtvollen Tempel verehrt.

— Стародавному міському божеству поклонялися у розкішному храмі.
Man suchte nach dem verlorenen Kultbild der Stadtgottheit.

— Шукали втрачене культове зображення міського божества.

місцевий ідол, міський кумир

Eine Person, die in einer Stadt eine überragende, fast gottgleiche Bedeutung oder Verehrung genießt.

Особа, яка в місті користується винятковим, майже божественним статусом чи шануванням.

возвышенное

☞ Часто вживається метафорично для позначення впливових осіб.

Der Bürgermeister galt in der Bevölkerung als eine Art Stadtgottheit.

— Серед мешканців мер вважався своєрідним міським божеством.
Ohne seine Spenden wäre er keine Stadtgottheit mehr.

— Без його пожертв він більше не був би міським божеством.