тезовість, припущувальність
Die Eigenschaft, rein auf Behauptungen oder Thesen zu beruhen, ohne hinreichende Beweise oder Belege zu liefern.
Властивість ґрунтуватися виключно на твердженнях чи гіпотезах, не надаючи достатніх доказів чи підтверджень.
☞ Часто вживається у наукових або критичних контекстах.
-
Die Thesenhaftigkeit seiner Theorie macht eine wissenschaftliche Prüfung schwierig.— Тезовий характер його теорії ускладнює її наукову перевірку.
-
Die Thesenhaftigkeit seiner Argumente erschwert eine objektive Bewertung der Studie.— Тезовість його аргументів ускладнює об’єктивну оцінку дослідження.
Синонимы
Антонимы