охоронниця чесноти
Eine Frau, die moralische Werte, Anstand oder gesellschaftliche Sitten streng bewacht und verteidigt.
Жінка, яка суворо оберігає та захищає моральні цінності, пристойність чи суспільні звичаї.
-
Sie galt in der Stadt als die unangefochtene Tugendwächterin.— У місті її вважали беззаперечною охоронителькою чеснот.
-
Die Tugendwächterin achtete streng auf die Sitten der Jugend.— Хранителька чеснот суворо стежила за мораллю молоді.
Синонимы