незбалансований, непропорційний
Mangel an Gleichgewicht, Harmonie oder einer angemessenen Verteilung von Elementen.
Відсутність рівноваги, гармонії або належного розподілу елементів.
☞ Часто вживається в контексті харчування, хімії або абстрактних співвідношень.
-
Die Unausgewogenheit der Ernährung kann langfristig zu gesundheitlichen Problemen führen.— Незбалансоване харчування може з часом спричинити проблеми зі здоров’ям.
-
Die Unausgewogenheit zwischen Arbeit und Freizeit belastet viele Menschen.— Незбалансованість між роботою та вільним часом завдає клопоту багатьом людям.
-
Die Unausgewogenheit der chemischen Mischung führte zu unerwarteten Reaktionen.— Незбалансованість хімічної суміші спричинила неочікувані реакції.
Синонимы
Антонимы