неспостережність
Die Eigenschaft, dass ein Zustand oder ein Objekt nicht durch Beobachtung wahrgenommen oder erfasst werden kann.
Властивість, за якої стан або об’єкт не може бути сприйнятий чи зафіксований шляхом спостереження.
☞ Зазвичай вживається в квантовій фізиці або філософії.
-
Die unbeobachtbarkeit von Quantenzuständen ist ein zentrales Problem.— Неможливість спостерігати квантові стани є ключовою проблемою.
-
Er untersuchte die theoretische unbeobachtbarkeit gewisser Teilchen.— Він досліджував теоретичну неспостережуваність певних частинок.