розбійник, грабіжник
Ein Gesetzloser, der Reisende auf Wegen überfällt, um sie zu berauben.
Беззаконник, який нападає на мандрівників на дорогах, щоб пограбувати їх.
☞ Сьогодні його переважно вживають у історичному або літературному контексті.
-
Der Wegelagerer lauerte im dichten Gebüsch auf die Karawane.— Розбійник чатував у густих кущах на караван.
-
Viele Reisende fürchteten die Gefahr durch Wegelagerer.— Багато мандрівників боялися небезпеки від розбійників.
Синонимы