Вертерівський, меланхолійний
Bezeichnung für eine Person, die von tiefer, oft leidenschaftlicher und selbstzerstörerischer Melancholie oder Weltschmerz geprägt ist.
Позначення для особи, яку характеризує глибока, часто пристрасна та саморуйнівна меланхолія або світовий смуток.
☞ Стосується літературного типу за зразком «Страждання молодого Вертера» Гете.
-
Er verhielt sich in seiner Trauer wie ein echter Werther.— У своєму горі він поводився як справжній Вертер.
-
Sein einsames Wandern durch die Wälder erinnerte die Leute an einen Werther.— Його самотня прогулянка лісами нагадувала людям Вертера.