Wiederbewaffnung

перевозброєння

Der Prozess der erneuten Ausrüstung einer Armee oder eines Staates mit militärischen Waffen und Ausrüstung.

Процес повторного забезпечення армії або держави військовою зброєю та спорядженням.

нейтральное

Die schnelle Wiederbewaffnung des Landes schockierte die Nachbarn.

— Швидке переозброєння країни шокувало сусідів.
Es gab Pläne für eine massive Wiederbewaffnung.

— Існували плани щодо масштабного переозброєння.

Синонимы

переозброєння (політичний процес)

Die politische Maßnahme, die militärische Schlagkraft eines Landes nach einer Entwaffnung wiederherzustellen.

Політичний захід, спрямований на відновлення військової потужності країни після роззброєння.

терминологическое

☞ Часто вживається в історичному контексті післявоєнного періоду.

Die Debatte über die Wiederbewaffnung war sehr hitzig.

— Дискусія щодо переозброєння була дуже запеклою.
Viele sahen in der Wiederbewaffnung eine Gefahr für den Frieden.

— Багато хто вважав переозброєння загрозою для миру.