правило словотвору
Eine grammatikalische Regel, die bestimmt, wie neue Wörter durch Zusammensetzung oder Ableitung gebildet werden.
Граматичне правило, яке визначає, як утворюються нові слова шляхом складання або похідного утворення.
-
Die Wortbildungsregel bestimmt die Endung des neuen Adjektivs.— Правило словотворення визначає закінчення нового прикметника.
-
In diesem Lehrbuch wird jede Wortbildungsregel genau erklärt.— У цьому підручнику кожне правило словотворення пояснюється детально.
-
Diese komplexe Wortbildungsregel ist für Anfänger schwer zu verstehen.— Це складне правило словотворення важко зрозуміти початківцям.