засуджений, в’язень
Ein Mensch, der in einem Zuchthaus (einer Strafanstalt) inhaftiert ist.
Людина, яка ув’язнена у в’язниці (виправному закладі).
☞ Вживається в історичному або зневажливому значенні.
-
Der alte Zuchthäusler erzählte schreckliche Geschichten.— Старий рецидивіст розповідав жахливі історії.
-
Man behandelte den Zuchthäusler mit großer Härte.— До ув’язненого ставилися з великою суворістю.
Синонимы