функціональність, цілеспрямованість
Die Eigenschaft, bei der die Funktionalität oder der Zweck eines Objekts oder einer Handlung im Vordergrund steht, oft auf Kosten von Ästhetik oder Komfort.
Властивість, при якій на передній план виходить функціональність або призначення об’єкта чи дії, часто за рахунок естетики чи комфорту.
☞ Часто вживається в контексті дизайну або архітектури.
-
Die Zweckbetontheit der modernen Architektur lässt kaum Raum für Dekoration.— Спрямованість сучасної архітектури на функціональність майже не залишає місця для декорацій.
-
In diesem Entwurf steht die Zweckbetontheit im Zentrum.— У цьому проєкті в центрі уваги знаходиться орієнтація на мету.
-
Die Zweckbetontheit dieses Gebäudes macht es sehr praktisch, aber wenig einladend.— Практичність цьої будівлі робить її дуже зручною у користуванні, але не надто привабливою.
Синонимы
Антонимы