внутрішня еміграція
Ein Zustand des geistigen oder kulturellen Rückzugs in die Privatsphäre, um sich der politischen oder gesellschaftlichen Realität eines Regimes zu entziehen.
Стан духовного або культурного відступу у приватну сферу з метою уникнення політичної чи суспільної реальності певного режиму.
☞ Часто стосується періоду націонал-соціалізму або НДР.
-
Viele Schriftsteller wählten die Innere Emigration.— Багато письменників обрали шлях внутрішньої еміграції.
-
Seine Innere Emigration war eine Form des stillen Protests.— Його внутрішня еміграція була формою тихого протесту.
-
Die Innere Emigration ermöglichte es ihm, seine Werte zu bewahren.— Внутрішня еміграція дозволила йому зберегти свої цінності.