kommunionieren

[kɔmunioˈniːʁən]

По слогам kom|mu|ni|o|nie|ren

◆ Грамматический конструктор

Управление

kommunionieren N— причащатися

„Der Gläubige kommunionierte feierlich."

§ Грамматика

Основные формы · правильный

Infinitiv

kommunionieren

Präteritum

kommunionierte

Partizip II

hat kommunioniert

§Значения

приймати Святе Причастя

Das Sakrament der Kommunion empfangen.

Прийняти таїнство Причастя.

нейтральное

☞ Релігійний фаховий термін.

Die Gläubigen kommunionieren jeden Sonntag.

— Віруючі причащаються щонеділі.
Sie hat heute zum ersten Mal kommunioniert.

— Сьогодні вона вперше прийняла причастя.

§ Спряжение — полные таблицы

Präsens презенс

Präteritum претеритум

Imperativ императив

Konjunktiv I конъюнктив I

Konjunktiv II конъюнктив II

Partizip партицип

kommunionierend	Präsens
kommunioniert	Perfekt

Infinitiv инфинитив

kommunionieren

zu kommunionieren

§Однокоренные

§Связанные слова