переконливий, достеменний
Einen logischen Schluss zulassend, schlüssig oder beweisend.
Що допускає логічний висновок, послідовне або доведене.
-
Die Studie liefert eine konklusive Antwort auf die Frage.— Дослідження дає остаточну відповідь на це питання.
-
Seine Argumentation war absolut konklusiv.— Його аргументація була абсолютно переконливою.
-
Wir benötigen konklusive Beweise für diesen Fall.— Нам потрібні переконливі докази у цій справі.
Синонимы
Антонимы