lorcheln

[ˈlɔʁçl̩n]

По слогам lor|cheln

◆ Грамматический конструктор

Управление

etw. lorcheln A— щось бурмотіти/говорити невиразно

„Er lorcherte nur ein paar unklare Worte vor sich hin."

§ Грамматика

Основные формы · правильный

Infinitiv

lorcheln

Präteritum

lorchelte

Partizip II

hat gelorchelt

§Значения

незграбно возитися, копирсатися

Etwas ungeschickt, mühsam oder unbeholfen tun.

Робити щось невміло, з труднощами або незграбно.

разговорное

Er lorchelt schon seit einer Stunde an diesem Computer.

— Він вже годину бурмоче щось за цим комп’ютером.
Warum hast du so lange an der Aufgabe gelorchelt?

— Чому ти так довго возився з цим завданням?

Синонимы

stammeln·murmeln·labern

Антонимы

plappern·sagen

неспішно рухатися, незграбно пересуватися

Sich ungeschickt oder schwerfällig bewegen.

Невміло або незграбно рухатися.

разговорное

Der Bär lorchelte durch den dichten Wald.

— Ведмідь брів із задоволенням крізь густий ліс.
Sie lorchelte mühsam den steilen Hang hinauf.

— Вона з великими труднощами піднімалася крутим схилом.

§ Спряжение — полные таблицы

Präsens презенс

ich	lorchele
du	lorchelst
er/sie/es	lorchelt
wir	lorcheln
ihr	lorchelt
sie/Sie	lorcheln

Präteritum претеритум

ich	lorchelte
du	lorcheltest
er/sie/es	lorchelte
wir	lorchelten
ihr	lorcheltet
sie/Sie	lorchelten

Imperativ императив

—
lorchele	(du)
—
lorcheln	wir
lorchelt	(ihr)
lorcheln	Sie

Konjunktiv I конъюнктив I

ich	lorchele
du	lorchelest
er/sie/es	lorchele
wir	lorcheln
ihr	lorchelet
sie/Sie	lorcheln

Konjunktiv II конъюнктив II

ich	lorchelte
du	lorcheltest
er/sie/es	lorchelte
wir	lorchelten
ihr	lorcheltet
sie/Sie	lorchelten

Partizip партицип

lorchelnd	Präsens
gelorchelt	Perfekt

Infinitiv инфинитив

lorcheln

zu lorcheln

§Однокоренные

dieLorchel

лорхель

§Связанные слова

reden·sprechen·säuseln