oralisieren

[oraˈliːziːʁən]

По слогам o|ra|li|sie|ren

◆ Грамматический конструктор

Управление

etw. oralisieren A— щось оралізувати

„Die Forscherin versucht, die alten Texte zu oralisieren."

§ Грамматика

Основные формы · правильный

Infinitiv

oralisieren

Präteritum

oralisierte

Partizip II

hat oralisiert

§Значения

оралізувати, вербалізувати

Einen Text oder eine Sprache durch Sprechen oder Aussprechen verbalisieren.

Вербалізувати текст або мову шляхом мовлення чи вимови.

нейтральное

☞ Часто використовується в лінгвістиці або педагогіці.

Die Schülerin oralisiert den Text laut.

— Учениця вголос читає текст.
Er hat die Gedanken schnell oralisiert.

— Він швидко вимовив свої думки.

Синонимы

artikulieren

провести огляд ротової порожнини

In der Medizin: Den Mundraum oder die Schleimhäute untersuchen.

У медицині: обстеження ротової порожнини або слизових оболонок.

терминологическое

☞ Медичний фаховий термін.

Der Arzt oralisiert den Patienten gründlich.

— Лікар ретельно оглядає пацієнта усно.

§ Спряжение — полные таблицы

Präsens презенс

ich	oralisiere
du	oralisierst
er/sie/es	oralisiert
wir	oralisieren
ihr	oralisiert
sie/Sie	oralisieren

Präteritum претеритум

ich	oralisierte
du	oralisiertest
er/sie/es	oralisierte
wir	oralisierten
ihr	oralisiertet
sie/Sie	oralisierten

Imperativ императив

—
oralisiere	(du)
—
oralisieren	wir
oralisiert	(ihr)
oralisieren	Sie

Konjunktiv I конъюнктив I

ich	oralisiere
du	oralisierest
er/sie/es	oralisiere
wir	oralisieren
ihr	oralisiereet
sie/Sie	oralisieren

Konjunktiv II конъюнктив II

ich	oralisiere
du	oralisierest
er/sie/es	oralisiere
wir	oralisieren
ihr	oralisiereet
sie/Sie	oralisieren

Partizip партицип

oralisierend	Präsens
oralisiert	Perfekt

Infinitiv инфинитив

oralisieren

zu oralisieren

§Однокоренные

dieOralität

усність

oral

оральний, стосується рота

§Связанные слова

sprechen·aussprechen·verbalisieren