quabbeln

[ˈkvabl̩n]

По слогам quab|beln

◆ Грамматический конструктор

Управление

quabbeln N— бурмотіти

„Die Kinder quabbeln ununterbrochen."

über etwas quabbeln A— про щось балакати/говорити без упину

„Hör auf, über den Film zu quabbeln."

§ Грамматика

Основные формы · правильный

Infinitiv

quabbeln

Präteritum

quabbelte

Partizip II

hat gequabbelt

§Значения

бурмотіти, пліткувати

Ununterbrochen, oft ohne wirklichen Sinn oder Inhalt, reden.

Безперервно говорити, часто без будь-якого реального сенсу чи змісту.

разговорное

Hör auf, die ganze Zeit nur zu quabbeln!

— Перестань без упину балакати!
Die Kinder haben den ganzen Nachmittag gequabbelt.

— Діти весь день балакали без упину.
Er quabbelt ständig über seine Arbeit.

— Він постійно скаржиться на свою роботу.

Синонимы

plappern·labern·quatschen

бурмотіти (дитяча мова)

Das unverständliche Sprechen von Kleinkindern oder Babys.

Незрозуміла мова маленьких дітей або немовлят.

нейтральное

Das Baby quabbelt glücklich in seinem Bett.

— Немовля щасливо бурмоче у своєму ліжечку.
Sie hat den ganzen Abend nur gequabbelt.

— Вона весь вечір лише балакала без упину.

§ Спряжение — полные таблицы

Präsens презенс

ich	quabble
du	quabbelst
er/sie/es	quabbelt
wir	quabbeln
ihr	quabbelt
sie/Sie	quabbeln

Präteritum претеритум

ich	quabbelte
du	quabbeltest
er/sie/es	quabbelte
wir	quabbelten
ihr	quabbeltet
sie/Sie	quabbelten

Imperativ императив

—
quabble	(du)
—
quabbeln	wir
quabbelt	(ihr)
quabbeln	Sie

Konjunktiv I конъюнктив I

ich	quabble
du	quabbelest
er/sie/es	quabble
wir	quabbeln
ihr	quabbelest
sie/Sie	quabbeln

Konjunktiv II конъюнктив II

ich	quabbelte
du	quabbeltest
er/sie/es	quabbelte
wir	quabbelten
ihr	quabbeltet
sie/Sie	quabbelten

Partizip партицип

quabbelnd	Präsens
gequabbelt	Perfekt

Infinitiv инфинитив

quabbeln

zu quabbeln

§Однокоренные

dieQuasselstrippe

балакуча, балакучка, пліткарка

quasselig

балакучий, розмовний

§Связанные слова

reden·sprechen·murmeln