schniepeln

[ˈʃniːpl̩n]

По слогам schnie|peln

◆ Грамматический конструктор

Управление

etw. schniepeln A— щось скручувати/згинати

„Er schniepelt den Finger."

§ Грамматика

Основные формы · правильный

Infinitiv

schniepeln

Präteritum

schniepelte

Partizip II

hat geschniepelt

§Значения

крутити, теребонити

Mit den Fingern spielerisch oder nervös an etwas herumtasten oder etwas leicht berühren.

Грайливо або нервово торкатися чимось пальцями чи легенько доторкатися до чогось.

разговорное

Er schniepelt nervös an seinem Knopf.

— Він нервово теребить свою ґудзику.
Das Kind hat die ganze Zeit an der Schnur geschniepelt.

— Дитина весь час теребенила за шнурок.

Синонимы

копирсатися, возитися

Etwas mit den Fingern vorsichtig oder ungeschickt hin- und herbewegen.

Обережно або невміло рухати щось пальцями вперед-назад.

разговорное

Sie schniepelt vorsichtig an dem kleinen Mechanismus.

— Вона обережно ковзає пальцем по маленькому механізму.
Hast du an dem alten Schloss geschniepelt?

— Чи возився ти з тим старим замком?

§ Спряжение — полные таблицы

Präsens презенс

Präteritum претеритум

Imperativ императив

Konjunktiv I конъюнктив I

Konjunktiv II конъюнктив II

Partizip партицип

schniepelnd	Präsens
geschniepelt	Perfekt

Infinitiv инфинитив

schniepeln

zu schniepeln

§Связанные слова