schrillen — WBuch

§Значения

верещати, кричати

Einen sehr hohen, schrillen oder unangenehmen Ton erzeugen.

Створювати дуже високий, пронизливий або неприємний тон.

нейтральное

Die Stimme des Kindes schrillte durch den Raum.

— Дитячий голос пронизливо лунав по всій кімнаті.
Die laute Musik hat in seinen Ohren geschrillt.

— Гучна музика лунала у його вухах.

Синонимы

ревти, вити

Plötzlich und laut ertönen (meist bei Alarmen oder Sirenen).

Раптово та голосно лунає (зазвичай під час сигналів тривоги або сирен).

нейтральное

Plötzlich schrillen die Sirenen der Krankenwagen.

— Раптово завивають сирени швидкої допомоги.
Die Alarmanlage ist laut geschrillt.

— Сигналізація голосно заверещала.

Антонимы

спричиняти тривогу

In einem übertragenen Sinne: Bei jemandem Alarm auslösen oder Angst/Beunruhigung verursachen.

У переносному значенні: викликати тривогу або страх/занепокоєння у кого-небудь.

разговорное

☞ Часто у виразі «дзвони тривоги зазвучали».

Bei dieser Nachricht müssen die Alarmglocken schrillen.

— Це повідомлення має насторожити нас.

schrillend	Präsens
geschrillt	Perfekt