stummeln

[ˈʃtʊml̩n]

По слогам stum|meln

◆ Грамматический конструктор

Управление

etw. stummeln A— щось бурмотіти/говорити невиразно

„Er stummelte nur ein paar unverständliche Worte."

§ Грамматика

Основные формы · правильный

Infinitiv

stummeln

Präteritum

stummelte

Partizip II

hat gestummelt

§Значения

бормотати

Unverständlich, leise oder undeutlich sprechen.

Говорити незрозуміло, тихо або нерозбірливо.

нейтральное

Er stummelte nur eine Antwort.

— Він лише пробурмотів якусь відповідь.
Warum stummelst du so?

— Чому ти так заїкаєшся?
Die Kinder haben etwas gestummelt.

— Діти щось натворили.

Синонимы

murmeln·brabbeln·nuscheln

бормотати

Etwas leise und undeutlich vor sich hin murmeln oder flüstern.

Щось тихо та нерозбірливо бурмотіти або шепотіти собі під ніс.

разговорное

Sie stummelte leise vor sich hin.

— Вона тихенько наспівувала собі під ніс.
Er hat den ganzen Tag nur gestummelt.

— Весь день він лише плутався.

§ Спряжение — полные таблицы

Präsens презенс

ich	stummle
du	stummelst
er/sie/es	stummelt
wir	stummeln
ihr	stummelt
sie/Sie	stummeln

Präteritum претеритум

ich	stummelte
du	stummeltest
er/sie/es	stummelte
wir	stummelten
ihr	stummeltet
sie/Sie	stummelten

Imperativ императив

—
stummle	(du)
—
stummeln	wir
stummelt	(ihr)
stummeln	Sie

Konjunktiv I конъюнктив I

ich	stummle
du	stummelst
er/sie/es	stummle
wir	stummeln
ihr	stummelt
sie/Sie	stummeln

Konjunktiv II конъюнктив II

ich	stummelte
du	stummeltest
er/sie/es	stummelte
wir	stummelten
ihr	stummeltet
sie/Sie	stummelten

Partizip партицип

stummelnd	Präsens
gestummelt	Perfekt

Infinitiv инфинитив

stummeln

zu stummeln

§Однокоренные

derStummel

обрубок

stummelig

короткий, кремезний, приземкуватий

§Связанные слова

flüstern·sprechen·artikulieren