tobeln

[ˈtoːbl̩n]

По слогам to|beln

◆ Грамматический конструктор

Управление

tobeln N— бешкетувати

„Die Kinder tobeln im Garten."

§ Грамматика

Основные формы · правильный

Infinitiv

tobeln

Präteritum

tobelte

Partizip II

hat getobelt

§Значения

бешкетувати, гратися

Wild, ungestümt und ohne Rücksicht auf Verluste spielen oder sich bewegen.

Грати або рухатися безладно, нестримно та не зважаючи на втрати.

нейтральное

Die kleinen Kinder tobeln im Garten.

— Маленькі діти граються в саду.
Die jungen Welpen tobeln wild auf der grünen Wiese herum.

— Маленькі цуценята весело бавляться на зеленому лузі.

Синонимы

toben·rasen

Антонимы

ruhen·schlummern

бушувати, лютувати

Wütend, heftig oder unkontrolliert agieren oder toben (oft im übertragenen Sinne für Naturereignisse).

Діяти або бушувати в люті, запально чи неконтрольовано (часто в переносному значенні щодо природних явищ).

нейтральное

In der Nacht tobelte ein gewaltiger Sturm über das Land.

— Вночі над країною бушувала потужна буря.
Ein heftiger Sturm tobelt die ganze Nacht über das Meer.

— Сильна буря всю ніч лютує на морі.

§ Спряжение — полные таблицы

Präsens презенс

ich	toble
du	tobelst
er/sie/es	tobelt
wir	tobeln
ihr	tobelt
sie/Sie	tobeln

Präteritum претеритум

ich	tobelte
du	tobeltest
er/sie/es	tobelte
wir	tobelten
ihr	tobeltet
sie/Sie	tobelten

Imperativ императив

—
toble	(du)
—
tobeln	wir
tobelt	(ihr)
tobeln	Sie

Konjunktiv I конъюнктив I

ich	toble
du	tobelst
er/sie/es	toble
wir	tobeln
ihr	tobelt
sie/Sie	tobeln

Konjunktiv II конъюнктив II

ich	tobelte
du	tobeltest
er/sie/es	tobelte
wir	tobelten
ihr	tobeltet
sie/Sie	tobelten

Partizip партицип

tobelnd	Präsens
getobelt	Perfekt

Infinitiv инфинитив

tobeln

zu tobeln

§Однокоренные

toben

бешкетувати, гратися

§Связанные слова

rasen·wüten·laufen