незвинувачений, невинний у злочині
Nicht einer Schuld oder einer Straftat bezichtigt oder verdächtigt.
Не звинувачений і не підозрюваний ні в якому провині чи злочині.
-
Er verließ das Gebäude als unbeschuldigter Mann.— Він вийшов з будівлі як невинна людина.
-
Die Zeugin blieb während des Prozesses unbeschuldigt.— Свідкиня залишалася незасудженою протягом усього судового процесу.
-
Sie gilt als unbeschuldigt.— Її вважають невинною.
Синонимы
Антонимы