verheulen

[fɛɐ̯ˈhɔʏ̯lən]

По слогам ver|heu|len

◆ Грамматический конструктор

Управление

etw. verheulen A— когось/щось виговорити сльозами

„Er verheulte seine ganze Trauer."

§ Грамматика

Основные формы · правильный

Infinitiv

verheulen

Präteritum

verheulte

Partizip II

hat verheult

§Значения

ридати, голосно плакати

Lautstark und klagend weinen.

Гучно та скаржливо плакати.

нейтральное

Das kleine Kind verheulte den ganzen Abend.

— Маленька дитина плакала весь вечір.
Sie hat vor Schmerz laut verheult.

— Вона голосно плакала від болю.

Синонимы

weinen·schluchzen·jammern

нарікати, скаржитися

Etwas (meist Negatives) durch Klagen oder Jammern ausdrücken oder beklagen.

Виражати або скаржитися на щось (переважно на негативне) шляхом нарікань чи скиглення.

разговорное

☞ Часто у значенні «нарікати на щось».

Hör auf, ständig über das Wetter zu verheulen!

— Перестань постійно скаржитися на погоду!
Er hat nur seine Probleme verheult.

— Він лише виплакав свої проблеми.

§ Спряжение — полные таблицы

Präsens презенс

ich	verheule
du	verheulst
er/sie/es	verheult
wir	verheulen
ihr	verheult
sie/Sie	verheulen

Präteritum претеритум

ich	verheulte
du	verheultest
er/sie/es	verheulte
wir	verheulten
ihr	verheultet
sie/Sie	verheulten

Imperativ императив

—
verheule	(du)
—
verheulen	wir
verheult	(ihr)
verheulen	Sie

Konjunktiv I конъюнктив I

ich	verheule
du	verheulest
er/sie/es	verheule
wir	verheulen
ihr	verheulet
sie/Sie	verheulen

Konjunktiv II конъюнктив II

ich	verheulte
du	verheultest
er/sie/es	verheulte
wir	verheulten
ihr	verheultet
sie/Sie	verheulten

Partizip партицип

verheulend	Präsens
verheult	Perfekt

Infinitiv инфинитив

verheulen

zu verheulen

§Однокоренные

§Связанные слова

weinen·schluchzen·tränen