надлюдський, божественний
Über die Eigenschaften oder die Kraft eines gewöhnlichen Mannes hinausgehend, oft im Sinne von gottgleich oder übernatürlich.
Перевершуючи властивості чи силу звичайної людини; часто у значенні богоподібний або надприродний.
☞ Часто вживається метафорично для позначення надзвичайної сили.
-
Der Held besaß eine übermännliche Kraft.— Герой мав надлюдську силу.
-
Seine Leistungen erschienen uns fast übermännlich.— Його досягнення здавалися нам майже надлюдськими.
Синонимы
Антонимы