нотаризація, формальне засвідчення
Die amtliche oder förmliche Niederschrift eines Sachverhalts oder einer Willenserklärung durch eine befugte Person.
Офіційний або формальний запис обставин справи чи волевиявлення, здійснений уповноваженою особою.
☞ Зазвичай вживається в юридичному контексті.
-
Die Beurkundung des Kaufvertrags erfolgte beim Notar.— Завірення договору купівлі-продажу відбулося у нотаріуса.
-
Ohne die förmliche Beurkundung ist das Dokument ungültig.— Без офіційного посвідчення документ є недійсним.
Синонимы