Gesetzesbrecher

порушник закону

Eine Person, die gegen geltende Gesetze verstößt oder diese bricht.

Особа, яка порушує або не дотримується чинних законів.

нейтральное

Der Gesetzesbrecher wurde von der Polizei gefasst.

— Порушника закону затримала поліція.
Man darf keinen Gesetzesbrecher in der Stadt dulden.

— У місті не можна терпіти правопорушників.

Синонимы

порушник закону, злочинець

Ein Krimineller oder Gesetzloser, oft in abwertender oder dramatischer Weise verwendet.

Злочинець або порушник закону; часто вживається у зневажливому чи драматизованому сенсі.

возвышенное

☞ Часто вживається в літературних або юридичних контекстах.

Er galt in der Geschichte als ein berüchtigter Gesetzesbrecher.

— У історії його вважали сумнозвісним порушником закону.
Die Erzählung handelt von einem mutigen Gesetzesbrecher.

— Оповідання розповідає про сміливого порушника закону.