вправність, майстерність
Die Eigenschaft, in einer Tätigkeit durch viel Übung sehr geschickt oder versiert zu sein.
Властивість бути дуже вправним або майстерним у якій-небудь діяльності завдяки великій кількості практики.
-
Seine Geübtheit am Klavier ist beeindruckend.— Його вправність у грі на фортепіано вражає.
-
Man merkt die Geübtheit in ihren Bewegungen.— У її рухах відчувається впевненість та вправність.
Антонимы